- абонувати
- —————————————————————————————абонува́тидієслово недоконаного і доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
абонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., рідко. Одержувати що небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим небудь протягом певного часу … Український тлумачний словник
абонований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до абонувати. || абоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
абонування — я, с. Дія за знач. абонувати … Український тлумачний словник